Мета: вшанувати патріотизм і мужність громадян, які
восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист
демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних
інтересів України та її європейського вибору,
прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до молоді об’єктивну інформацію про доленосні події в
Україні початку ХХІ століття, розвивати
бажання стати гідними громадянами України.
Ведуча1. Шановні присутні! Сьогодні ми
зібрались в цьому залі, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед
пам’яттю тих, хто боровся за честь правду і гідність і віддав своє життя
за нас з вами.
Ведуча2.
А як все починалось?
Ведуча1.
21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку
євроінтеграції за Єропейську Україну!
Ведуча2.
Спочатку - це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна-це Європа»,
«Ми –вільні» « Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день.
Ведуча1.
А що ж було далі…
Ведуча2.
А далі- непідписання Януковичем угоди про асоціацію.
Ведуча1.
А далі...
Ведуча2. А
далі - жорстоке побиття студентів в ніч з 24 на 25 листопада.
Ведуча1.
А далі…
Ведуча2. А далі- покалічені людські тіла та серця,
Михайлівський Собор, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.
Ведуча1.
А далі…
Ведуча2. А далі - Небесна сотня в небо полетіла.
Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись
за хрестом
Отим хрестом, де їхня
совість мертва
Зрікається і серцем і
чолом…
У прощену неділю впала
долу,
Простіть нас браття,
миленькі, простіть…
За Україну - зранену і
голу…
За Вас не впала і за
Вас стоїть!
Ведуча
1. Ми
вшановуємо пам'ять героїв України, Героїв Небесної сотні, та наших
героїв-бійців, які віддали своє життя за нашу рідну землю, за Україну, там на
Сході.
Ведуча 2. Кожен
із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів,
захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі
саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.
(Слайд Героїв Небесної сотні)
Д 1.
Під прапором стояли –
під прапором й спочили.
Прийми, о Господи,
своїх синів!
За України волю їх
убили
В шалений жар
тривожних днів.
В той час, як небо
димом затягнулось,
Як змерзлі руки
прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і
його свита,
Споївши нею й всю свою
сім’ю.
Та ми усі від Бога
люди.
Живем надіючись, не
боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи
забудем,
Як наш народ топтали, сміючись?
Д.3.
Мамо,
я живий, лиш закриті очі....
І
серце не б`ється, не вирує кров...
Ти
тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я
буду поруч - в грудях, де живе любов!
Д.4
Людина люта, хоч душа
не знала гніву.
На рідній тверді
полягла святій.
Герої ж не вмирають!
Вірять в диво!
Адже і ти – “пахан”,
належиш їй!
Під
схлипи люду Бог тебе розсудить…
За
рвані руки, ноги і лоби…
Вкраїну
люд від гноблення розбудить
Геройської,
відважної доби!...
Вірш
в особах
Мені наснилось, що
вони зустрілись:
Убитий в Крутах й
вірменин Сергій.
В саду едемськім на
травичці всілись:
"За що тебе?
" "За Україну, друже мій."
Ти знаєш і мене за неї
вбили,
Та це було вже років
майже сто.
Тоді померли ми, щоб
ви нам жили.
А вас вбивають... Вас
тепер за що?"
"Ти пам'ятаєш,
друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в нас
цвітуть сади.
І ти цей запах п'єш. І
ти його вдихаєш ...
Я б все віддав, щоб
хоч на мить туди."
"А я ще ввечері
узяв дівча за руку
Й тихенько так до
серця притулив.
Тоді не знав, що Бог
уже розлуку
Навіки на землі нам
присудив
Під Крутами стояли ми
стіною.
В очах не страх, а злість
до ворогів.
Більшовики готовились
до бою,
Я йшов на
смерть... жити так хотів."
"Мені твій попіл
стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж
Вкраїни - син.
Не мав у серці й
крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин."...
Мені наснилось, що вони
зустрілись.
Убитий в Крутах й
бородач Сергій.
В саду едемськім на
травичці всілись:
" За Україну нас вбивають, брате
мій."
ВІРШ
Стоїть біля берізки
Мамо, знаєш, як
хочеться жити, вірив, що боремось не даремно,
не хотілося бути
убитим бездиханним упасти на землю.
Iз останніх я сил
намагався, як люблю тебе розказати,
та вони не залишили
шансів, щоб життя моє врятувати.
Ця нестерпна біль,моя
ненько, усе тіло моє пронизало,
клята куля попала в
серденько, і в очах усе світло згасало.
За країну, за честь,
за свободу, ми прийшли на Майдан відстояти,
та прийшлося простому
народу у нерівнім бою воювати.
Що покинув тебе,
пробач ненько, така в мене життєва дорога,
помолися за мене,
рідненька, бо тепер я у сотні у Бога.
Звучить пісня ( «Мамо не плач»)
Ведуча 1. "Схід і Захід
разом" — так же просто, як "Я люблю тебе".
Ми
завжди вірили і віримо, що Україна –це велика і нероздільна країна з чудовою
природою великою історією та добрими людьми.
Ведуча 2.
Але проклятий ворог хоче розділити нашу землю, змінити історію, знищити
українську націю. Сьогодні на Сході України гинуть тисячі наших людей,
залишаються сиротами діти, плачуть матері над домовинами своїх синів.
ВІРШ
-
Жінко, чого Ви плачете?....
Ваш
син - герой.....Ви, що не бачите....
Ще цей хлопчина і он той...-
Героєм ....був мені завжди....
з тих пір коли почав ..і ти...
з тих пір...коли сказав він мама.....
я так раділа...так ридала....
Від щастя сльози проливала...
так ніби знала.. ніби відчувала.....
я
так його тримала...так оберігала...
та
все ж пішов....за іншу битись маму....
мені
ж залишив вічну рану...
А
я дзвонила, кажу :"Сину, іди додому.. бо там гинуть...."
А
він: "Неправда...тут все мирно..."
Мені
від того було дивно.....
І
я його чекала...так чекала....
він
вернеться.. я вірила.. я знала....
І
він приїхав не колись.. а нині....
виходжу
я...дивлюсь .. моє дитя у домовині...
"як
справи синку? ну кажи як справи?....
чого
мовчиш...не хочеш подивитися на маму?
відкрий
же очі.... вставай... ти хочеш так лежати?
втомився,
певно...вирішив поспати....
Боже
.. я тебе укрию.. ти ж такий холодний..
живіт
запав.. напевно, ще й голодний...
ходи,
я вже на стіл накрила....
Ходи
, тебе чекає вся родина."...
А
люди кажуть , що здуріла...
що
мертву так трясу дитину...
Та,
що ті люди...що вони там знають...
Мій
син-герой...ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
Танець « Євромайдан»
виконують дівчата
Вірш
Під свисти куль латаю старі рани,
Криваві руки гріються в бинтах,
Сімейне фото – то моя відрада
І мирне небо ввижається у снах.
Я дні
в полоні, я дні палаю в пеклі,
Прокльони
чую в день і у ночі,
Я вже
готовий, я не боюся смерті,
Але триматися
я обіцяв доньці.
Бійці, солдати чи може люті звірі
Нас
градами обстрілюють щодня?
Я так
стомився, я хочу жити в мирі
І в
мирі щоб жила моя сім’я.
Я вже
не сплю, живу єдиним днем,
Та й
жити вже, на жаль, не має сили,
Вмиваюсь
кров’ю і нічним дощем,
І
думаю, чому мене не вбили?
Навіщо
я страждаю в сирій ямі,
За що
катують нелюди мене?
За те
що Батьківщину захищаю,
Не
вірячи, що скоро все мине.
Не
вірю я, а мріяти боюся,
Бо
мрії для дітей, а в нас лише бажання,
І
поки я в полоні за життя борюся,
Ви помоліться,
за мої страждання.
Вірш
в особах
- Вставай! Нам треба у
дорогу!
- Котра година?-
Починається уже зоря…
- Мені щось дурно…-
Біль, смуток, відчай чи тривога?
- Скоріше біль, болить
страшенно голова.
- Вставай, бо нас уже
чекають!
- Чекай хвилинку…
Щось тут не те…. я
трохи не збагну….
- Вставай!- Не можу!!!
Щось коїться не те - я
рук та ніг не підведу!!!
- У тебе вчора влучили
снарядом,
Тебе рознесло на
дрібні шматки…
- Що? Не може бути
цього!!!
- Вставай! Ми маєм
йти!
- Чекай хвилинку… Як
це так?
Я - мертвий!!Я вже не живий??
- Звичайно, і тебе
чекає небо!
Кажу ще раз - ми маєм
йти!
- Але куди?- У кращий
світ!
- Хіба такий буває?-
Буває!
- Без образ, ганьби,
знущань, брехні?!!
- Так, там є усе чого
усі так прагнуть та чекають,
Там є любов і мир…
- Хіба цього немає на
землі?
- А ти як думаєш?- Не
знаю…
Але мені здавалося що
є!
- Скажу тобі відверто
– ні, немає!
- Чому?- Бо кожен лиш
про себе «річ веде»
- І все?- Не тільки
факторів багато,
Але оцей один є
основний!
Чини готові все і всіх продати,
Аби лиш вигоду
отримати собі.
Вони готові знищити
будь-кого,
Аби лиш власне
крісло зберегти.
Вони лиш роблять вид,
що вірять в Бога,
Але у їхніх справах
Бога вже давно нема!
- А як же рідні?- Ти
за них не переймайся!
Вони до тебе згодом
теж колись прийдуть,
Ну
що ж, за мене ти давай тримайся,
Тебе
в світ гарний, добрий, чистий, поведу…
Злетіли
в вись безмовно білі дві пір’їнки
-Їх вітер вище й вище вгору підіймав,
Душа
солдата й ангел-охоронець…
От
так, напевно, і кінчається земне життя!
(Звучить пісня
«Білі лебеді у небесах»)
Ведуча1.
Герої не вмирають! А живуть в наших душах, торкаються струн нашого серця.
Ведуча 2 Ми
закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої
голови за наше майбутнє.
Ведуча 1 Хай
пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю,
мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Ведуча 2 Нехай кожен з
нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї
свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради
торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(діти виходять із свічками по одному стають)
Запалимо
свічку Пам’яті!
Запалимо
свічку Єдності!
Запалимо
свічку Надіїі!
Запалимо
свічку Миру!
Молитва за Україну
Отче
наш! Молимось до тебе за мир і спокій для нашої великої єдиної родини Дай нам Боже жити в любові до
ближнього, у повазі прав і свобод кожного, не розпалюючи непремиренності.
Царю Небесний!
Вірю в нашу
єдність, бо це велика Сила Твоя!
Вірю, в силу духу нашого, бо це є Чудо Творіння Твого!
Вірю, що ці
слова зупинять темні сили
Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла!
Слава Тобі, Боже!Хай животворна роса впаде на наші
землі
Нехай вгамується розбрат
Нехай зникнуть заздрощі й розпалення пристрастей
Щоб полюбили ми один одного
І, як одне ціле, перебували в Тобі.
І допоможи нам знайти примирення.
Захисти найменш захищених.
Осуши
сльози заплаканих,
Скріпи
віру тих, які сумніваються
Пошли
в наші серця любов один до одного, мир і спокій.
Господи! Благослови
Україну і всі родини наші
Навчи
нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти
нас від ворогів видимих і невидимих, що хочуть
поневолити нас.
Дай
нам, Боже, жити вільним життям
Дай
кращу долю нашому народу
Дай
нам єдність, мир і спокій Господи!
Збережи УкраїнуБоже, прийми мою молитву
( Всі разом: )
За
Україну! За Мир! і Спокій! (Руки
підносять до неба)
За
Україну! За Мир! і Спокій! (Руки
складають в долоні)
За
Україну! За Мир! і Спокій! (
Руки
складають на грудях)
( Всі виконують Гімн України) – акапельно.
Немає коментарів:
Дописати коментар