Свято
польової криниченьки
Ведуча.
Доброго дня, шановні гості.
Ведучий. Раді вітати вас у найкращому селі!
Ведучий. Раді вітати вас у найкращому селі!
Ведуча.
Історія виникнення нашого села і його назва (історія населеного пункту)
Ведучий. Вклонімось криниці. Українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли й прикрашали джерела та криниці, наділяючи їх цілющими та магічними властивостями.
Ведуча. Вважали, що велику чудодійну силу має непочата вода з криниці, тобто взята вранці до схід сонця.
Наперед виходять учні-читці.
1 -й учень
Я воду п'ю із того джерела,
В якім наснага трепетна й цілюща.
З кринички, що край нашого села
Живе з віків, мов пам'ять невмируща.
2-й учень
За селом у нас криничка,
Неглибока, невеличка.
Клен шумить над нею листом,
В ній вода холодна, чиста.
Йдуть із поля трудівниці —
Завертають до криниці.
Із відерцем ходить мати
Чисту воду з неї брати.
1 -й учень
Знають люди: як нап'єшся,
Наче сили наберешся.
І говорять: то криниця,
У якій жива водиця.
Ведучий. Криниці... З яким пошануванням оспівані вони в піснях, возвеличені в легендах. Ось як народна мудрість каже про зорю-криницю.
Ведуча. Скільки криниць на землі, стільки і зірок на небосхилі. Як впаде долі зірочка, знайте: десь замулилось джерело. Щоб не згасали зірки, оберігайте живі криниці. Нехай ці слова глибоко западуть у ваші серця.
Ведучий. Із криницями пов’язано багато легенд. Ось послухайте легенду про «Криницю-журавля».
Якось заблукав хлопчик у лісі, немає сили йти. Біля калини помітив він криницю. Глянув у неї, не може він дістатися водиці. Засмутився і заплакав. Аж ось з неба спустився журавель і напоїв хлопчика водицею. Набравшись сили, вирушив мандрівник додому. На честь цього птаха й почали люди будувати криниці-журавлі.
Ведуча. Не менш цікавою є легенда про наше джерело, яке в народі називають хрест. Ще за козацьких часів, в 17 столітті козаки викопали криничку в цій низині. Вода була такою чистою і смачною, що вони у похід брали її з собою у похід. І коли вони її пили, відбувалися дивні речі: зникали болі, виліковувались хвороби. Свято берегли вони джерело: доглядали, оберігали, називали його святим. Власноруч зробили хрест і встановили його біля джерела. Звідси і виникла назва хрест.
Ведуча. З давніх-давен, біля колодязя садили кущ калини, щоб смачною і цілющою була водиця.
Ведучий. А ще біля криниці саджали вербу, бо вважалося, що на гіллі та і в самій вербі перебували добрі духи вод і опікуни людського роду.
Тричі на рік біля криниці влаштовували обрядові дії: на Водохреще - «щоб злі духи вбити», на Юріїв день — «щоб худоба була здорова», на Івана Купала — «щоб жнива були добрі».
Ведуча. Криниця в народних віруваннях — це символ здоров'я, сили, багатства, родючості, плодючості, святості, чистоти.
Саме біля криниці Вербної неділі молодим дівчатам до схід сонця бажали: «Будь здорова, як вода, багата, як земля, а щаслива та весела, як весна».
Ведучий. Обрядові походи до сільської криниці влаштовували усією селянською громадою — «від старого до малого».
1-ша дівчина з гурту. Ми сплели вінок для нашої криниці, щоб вона чудодійною була. (Дівчата кладуть вінки на край криниці.)
2-га дівчина з гурту. А я вкину у криницю ще й татарське зілля, щоб лихі сили боялися. (Кидає.)
3-тя дівчина з гурту. А я — любисток, щоб добрі сили любили. (Кидає.)
Ведуча (звертається до дівчат з гурту). Дякуємо, добрі люди, що зайшли до нашої криниці, відігнали злих духів, а задобри¬ли охоронців колодязя.
Наперед виходять учні-читці.
1 -й учень. Край стежки у полі
В дзвінку косовицю
Я викопав людям
Глибоку криницю.
2-й учень. Вода в ній прозора,
Як небо, ясна.
Ще й квітами, травами
Пахне вона.
3-й учень. В ній райдуга стрічки
Свої умивала,
І навіть, повірте,
Гарнішою стала.
4-й учень. Сюди прилітали,
Що й диво — жар-птиці,
Пили, смакували
Водицю з криниці.
5-й учень. Несли косарі
На луги її вранці.
Пили комбайнери,
Спітнілі у праці.
6-й учень. Скликає людей
Студениця-криниця
У сонячну днину
Водиці напиться.
7-й учень. Всі хвалять цілющу,
В баклаги беруть.
І далі, забувши про втому,—
У путь!
8-й учень. В людей веселіють,
Світлішають лиця, їм силу бадьору
Вернула криниця!
Ведучий. Ви знаєте, що людина не зможе прожити без води. Тож очищайте замулені криниці, саджайте поряд калину, вербу.
Ведуча. А ми щиро бажаємо вам здоров'я від води, багатства від землі, щастя, веселості на довгі роки.
Ведучий. Вклонімось криниці. Українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли й прикрашали джерела та криниці, наділяючи їх цілющими та магічними властивостями.
Ведуча. Вважали, що велику чудодійну силу має непочата вода з криниці, тобто взята вранці до схід сонця.
Наперед виходять учні-читці.
1 -й учень
Я воду п'ю із того джерела,
В якім наснага трепетна й цілюща.
З кринички, що край нашого села
Живе з віків, мов пам'ять невмируща.
2-й учень
За селом у нас криничка,
Неглибока, невеличка.
Клен шумить над нею листом,
В ній вода холодна, чиста.
Йдуть із поля трудівниці —
Завертають до криниці.
Із відерцем ходить мати
Чисту воду з неї брати.
1 -й учень
Знають люди: як нап'єшся,
Наче сили наберешся.
І говорять: то криниця,
У якій жива водиця.
Ведучий. Криниці... З яким пошануванням оспівані вони в піснях, возвеличені в легендах. Ось як народна мудрість каже про зорю-криницю.
Ведуча. Скільки криниць на землі, стільки і зірок на небосхилі. Як впаде долі зірочка, знайте: десь замулилось джерело. Щоб не згасали зірки, оберігайте живі криниці. Нехай ці слова глибоко западуть у ваші серця.
Ведучий. Із криницями пов’язано багато легенд. Ось послухайте легенду про «Криницю-журавля».
Якось заблукав хлопчик у лісі, немає сили йти. Біля калини помітив він криницю. Глянув у неї, не може він дістатися водиці. Засмутився і заплакав. Аж ось з неба спустився журавель і напоїв хлопчика водицею. Набравшись сили, вирушив мандрівник додому. На честь цього птаха й почали люди будувати криниці-журавлі.
Ведуча. Не менш цікавою є легенда про наше джерело, яке в народі називають хрест. Ще за козацьких часів, в 17 столітті козаки викопали криничку в цій низині. Вода була такою чистою і смачною, що вони у похід брали її з собою у похід. І коли вони її пили, відбувалися дивні речі: зникали болі, виліковувались хвороби. Свято берегли вони джерело: доглядали, оберігали, називали його святим. Власноруч зробили хрест і встановили його біля джерела. Звідси і виникла назва хрест.
Ведуча. З давніх-давен, біля колодязя садили кущ калини, щоб смачною і цілющою була водиця.
Ведучий. А ще біля криниці саджали вербу, бо вважалося, що на гіллі та і в самій вербі перебували добрі духи вод і опікуни людського роду.
Тричі на рік біля криниці влаштовували обрядові дії: на Водохреще - «щоб злі духи вбити», на Юріїв день — «щоб худоба була здорова», на Івана Купала — «щоб жнива були добрі».
Ведуча. Криниця в народних віруваннях — це символ здоров'я, сили, багатства, родючості, плодючості, святості, чистоти.
Саме біля криниці Вербної неділі молодим дівчатам до схід сонця бажали: «Будь здорова, як вода, багата, як земля, а щаслива та весела, як весна».
Ведучий. Обрядові походи до сільської криниці влаштовували усією селянською громадою — «від старого до малого».
1-ша дівчина з гурту. Ми сплели вінок для нашої криниці, щоб вона чудодійною була. (Дівчата кладуть вінки на край криниці.)
2-га дівчина з гурту. А я вкину у криницю ще й татарське зілля, щоб лихі сили боялися. (Кидає.)
3-тя дівчина з гурту. А я — любисток, щоб добрі сили любили. (Кидає.)
Ведуча (звертається до дівчат з гурту). Дякуємо, добрі люди, що зайшли до нашої криниці, відігнали злих духів, а задобри¬ли охоронців колодязя.
Наперед виходять учні-читці.
1 -й учень. Край стежки у полі
В дзвінку косовицю
Я викопав людям
Глибоку криницю.
2-й учень. Вода в ній прозора,
Як небо, ясна.
Ще й квітами, травами
Пахне вона.
3-й учень. В ній райдуга стрічки
Свої умивала,
І навіть, повірте,
Гарнішою стала.
4-й учень. Сюди прилітали,
Що й диво — жар-птиці,
Пили, смакували
Водицю з криниці.
5-й учень. Несли косарі
На луги її вранці.
Пили комбайнери,
Спітнілі у праці.
6-й учень. Скликає людей
Студениця-криниця
У сонячну днину
Водиці напиться.
7-й учень. Всі хвалять цілющу,
В баклаги беруть.
І далі, забувши про втому,—
У путь!
8-й учень. В людей веселіють,
Світлішають лиця, їм силу бадьору
Вернула криниця!
Ведучий. Ви знаєте, що людина не зможе прожити без води. Тож очищайте замулені криниці, саджайте поряд калину, вербу.
Ведуча. А ми щиро бажаємо вам здоров'я від води, багатства від землі, щастя, веселості на довгі роки.
Немає коментарів:
Дописати коментар